|
|
ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ ТА ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУГАРЯЧІ ЛІНІЇ:ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ В СИТУАЦІЇ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, ТЕЛЕФОНУЙТЕ: - НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ – 102 (ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ФАКТ НАСИЛЬСТВА) - УРЯДОВИЙ КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР – 15-47 (НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА ЮРИДИЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЙ ОСОБАМ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, НАСИЛЬСТВА ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ, СТОСОВНО ДІТЕЙ АБО ЗАГРОЗИ ВЧИНЕННЯ ТАКОГО НАСИЛЬСТВА ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ЖІНКАМ, ЧОЛОВІКАМ ТА ДІТЯМ); - БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА – 0-800-213-103; - НАЦІОНАЛЬНА «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ ТА ГЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ – 0-800-500-335 АБО 116-123 (З МОБІЛЬНОГО).
Протидія булінгу
"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу БУЛІНГ – це дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ:
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.
ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ? - Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини; - Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона). Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!
ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР? - Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки; - Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність; - Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою; - Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять; - Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!
ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ? Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*. ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді). Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .
Алгоритм дій учасників освітнього процесу КЗДО №377 ДМР при виявленні ознак булінгу
Заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства 1. У виявленні фактів домашнього насильства має значення спостережливість педагогічних працівників закладу освіти, їх уважне ставлення до учасників освітнього процесу і здатність вчасно помітити симптоми неблагополуччя в поведінці та настрої дітей. 2. У разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на домашнє насильство, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини, працівник зобов’язаний передати уповноваженій особі закладу освіти, а у разі її відсутності - безпосередньо керівникові закладу освіти (директорові) чи вихователю-методисту інформацію про дитину з метою планування подальших дій щодо заходів для надання медичної, психологічної або іншої допомоги постраждалому.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (витяг)Здобувачі освіти мають право: - на отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)"; - Зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, … інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. Педагогічні працівники мають право: - на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю; - Зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). Батьки мають право: - подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу; - вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу; зобов’язані: - сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування); - виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти. Психологічна служба: - Психологічна служба у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування); Телефони довіри: - Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00) - Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000 - Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335 - Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 5017 20 - Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75 - Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 - Національна поліція України 102
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ (З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ) ЗВЕРНЕНЬ/ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ 1. При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу батьки або вихователь повідомляє про це адміністрацію закладу освіти. Заява батьків подається на ім’я керівника закладу освіти. 2. Адміністрація відразу реагує на представлені факти, з’ясовуючи причини. Керівник закладу освіти або його засновник розглядає заяву вдень її подання та видає рішення про проведення розслідування. 3.Проводиться повне та неупереджене розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб від яких отримали інформацію. 4. Створення комісії для розгляду факту булінгу. Керівник закладу освіти для прийняття рішення за результатами розслідування створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання. До складу комісії входять педагогічні працівники (в тому числі психолог), батьки постраждалого табулера, керівник закладу та інші зацікавлені особи для прийняття рішення за результатами розслідування та виконання відповідних заходів реагування. 5. Проводиться бесіда вихователя, практичного психолога з булером та жертвою; 6. Бесіда з дітьми щодо з’ясування причин проявів булінгу. Бесіда окремо з булером, з жертвою, їх батьками; 7. Відпрацювання навичок поведінки та виведення із стану «жертви», надання рекомендацій усім учасникам розглянутої справи ; 8. Узагальнення результатів роботи комісії щодо розгляду випадку, прийняття рішень. 9. Інформування відповідні органи з метою прийняття рішення для притягнення до відповідальності згідно з законодавством України. 10. Рішення комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів комісії. 11. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє у повноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. 12. Потерпілий чи його/ її представник,також, можуть звернутися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу справах дітей з повідомленням про випадок булінгу (цькування). У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий незгодний з цим, то він чи його/її представник можуть одразу звернутись до органів Національної поліції України.
Права та обов’язки учасників освітнього процесу стосовно протидії та запобігання булінгу (цькування)
У закладі дошкільної освіти мають бути захищеними усі учасники освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право: – особи, які постраждала від булінгу (цькування), – особи, які стали свідком боулінгу, – особи, які вчинили булінг (цькування). Відповідальна особа за проведення роботи, спрямованої на запобігання та протидію булінгу (цькуванню): Андріяш Т.Г. – практичний психолог ДНЗ №336.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ 1. Приходити вчасно в заклад дошкільної освіти. 2. Вітатися з усіма працівниками закладу дошкільної освіти. 3. З повагою відноситися до старших, прислухатися до порад працівників. 4. Повідомляти про зміну в стані здоров’я. 5. Бережно ставитися до іграшок, книг та всього майна закладу. 6. Слідкувати за станом свого одягу: акуратно складати одяг в шафу, не бруднити одяг та взуття на прогулянці. 7. Дотримуватися правил особистої гігієни: користуватися серветкою, особистою носової хусткою, мити руки з милом та насухо витирати рушником, за потребою змінювати вологий одяг чи взуття. 8. У закладі голосно не розмовляти, не кричати та не бігати. 9. Не ображати дітей (дорослих) - однолітків та дітей (дорослих) молодших за віком. 10. Дотримуватися правил безпечної поведінки в дошкільному навчальному закладі. 11. Бути толерантним, ввічливим у спілкуванні з учасниками освітнього процесу. 12. Вміти вислухати, не сперечатися. 13. Вирішувати спірні питання дипломатично, коректно. 14. Не проявляти ніяких видів агресії, грубощів, образ до дітей (дорослих), інших учасників освітнього процесу. 15. Не приносити до закладу освіти нічого небезпечного. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ 28.12.2019 № 1646 Зареєстровано в Міністерстві Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти
Відповідно до абзацу дев’ятогочастини першої статті 64 Закону України «Про освіту», згідно з пунктом 8Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти НАКАЗУЮ: 1. Затвердити такі, що додаються: 1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування); 2) Порядок застосування заходів виховного впливу. 2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.С. Міністр Г. Новосад
Інформація щодо попередження випадків домашнього насилля
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» набрав чинності 07.01.2018 року Відповідно до Статті 1. терміни вживаються в такому значенні: 1) дитина-кривдник - особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; 2) дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства; 3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; 4) економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; 5) запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються; 6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; 7) обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; 8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; 9) оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи; 10) програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків; 11) програма для постраждалої особи - комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування; 12) протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки; 13) профілактичний облік - здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із вчиненням домашнього насильства; 14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи; 15) сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності; 16) терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства; 17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до Статті 15.ч.3. «Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі», затверджений Кабінетом Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658. Згідно Постанови КМУ від 22 серпня 2018 р. № 658 п.31. З метою виконання завдань у сфері протидії насильству районні, районні у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад, здійснюють: реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; роботу з прийому заяв і повідомлень про вчинення насильства, вжиття заходів для його припинення, надання допомоги постраждалим особам; координацію діяльності суб’єктів та їх взаємодію на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, залучення суб’єктів до припинення насильства, надання допомоги постраждалим особам; інформування постраждалих осіб про права, заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у тому числі шляхом соціального замовлення; визначення потреби в утворенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, забезпечення їх утворення та функціонування, контроль за їх діяльністю; відповідно до законодавства збирання, аналіз та поширення інформації про насильство на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; звітування Мінсоцполітики про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному Мінсоцполітики; внесення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським держадміністраціям пропозиції щодо удосконалення державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі; участь у підготовці фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, зокрема фахівців, які реалізують програми для кривдників; повноваження органів опіки та піклування. Відповідно до Статті 21.ч.1. Постраждала особа має право на: 1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства; 2) звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 3) отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися; 4) безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб; 5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу"; 6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 7) конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних; 8) вибір спеціаліста за статтю (за можливості); 9) відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством; 10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству; 11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням; 12) інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
ГАРЯЧІ ЛІНІЇ:Якщо Ви опинилися в ситуації домашнього насильства, телефонуйте:- Національна поліція – 102 (повідомлення про факт насильства)- Урядовий контактний центр – 15-47 (надання психологічної та юридичної консультацій особам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам та дітям);- безоплатна правова допомога – 0-800-213-103;- національна «Гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного).
Новини17 трав. 2023 Звіт керівника закладу дошкільної освіти Звіт в.о. директора комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 377 Дніпровської міської ради Аделіні Наталії Володимирівни перед батьками, колективом та громадськістю з питань статутної діяльності закладу у 2022-2023 навчальному році відбудеться у онлайн форматі Zoom 22 січ. 2022 ВІТАЄМО З ДНЕМ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ!  10 груд. 2021 РОДИННА АКЦІЯ "НОВОРІЧНА ІГРАШКА HAND MADE"  Всі новини |
||||||||||||||
